Андрокл і лев

Езоп

Одного разу раб на ім’я Андрокл утік від свого господаря й сховався в лісі. Блукаючи там, він натрапив на лева, який лежав і стогнав від болю. Спочатку Андрокл хотів утекти, але, помітивши, що лев не переслідує його, повернувся й обережно підійшов ближче.

Коли він наблизився, лев простягнув свою лапу — вона була сильно розпухла й кривавилася. Андрокл побачив, що в лапу встромився великий шип, який і спричиняв увесь біль. Він витягнув шип і перев’язав левові лапу. Невдовзі лев зміг підвестися й, мов собака, почав лизати руку Андрокла.

Потім лев привів Андрокла до своєї печери й щодня приносив йому м’ясо, щоб той міг вижити.

Та незабаром і Андрокла, і лева спіймали. Раба засудили до того, щоб кинути його левові, якого кілька днів тримали без їжі.

Імператор та весь його двір прийшли подивитися на це видовище, а Андрокла вивели просто на середину арени. Невдовзі лева випустили з клітки, і він, рикаючи та стрибаючи, кинувся до своєї жертви.

Але щойно лев наблизився до Андрокла, він упізнав свого друга, почав лащитися до нього й лизати йому руки, мов вірний пес.

Імператор, здивований таким видовищем, наказав привести до себе Андрокла, і той розповів усю історію. Після цього раба помилували й дарували йому свободу, а лева відпустили назад до його рідного лісу.